1. Які є типи сховищ у м. Києві та чим вони відрізняються?

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України для забезпечення захисту населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій в місті Києві створено фонд захисних споруд цивільного захисту, який включає: сховища, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Захист населення міста від певних факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період від дії засобів ураження, здійснюється у спорудах подвійного призначення (наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням) та в найпростіших укриттях (фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період).

Споруди подвійного призначення та найпростіші укриття у мирний час використовуються для господарських, культурних і побутових потреб мешканців міста. У разі виникнення надзвичайних ситуацій укриття, за рішенням районних в місті Києві державних адміністрацій, можуть використовуватися для захисту населення.

В місті Києві постійно проводиться робота щодо визначення зазначених укриттів та приведення їх у відповідний санітарно-технічний стан відповідно до вимог та Рекомендацій з утримання та експлуатації споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, наданих Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Укриття розраховуються на короткочасне (1-2 години) перебування людей, що залежить від їх конструкції, технічного стану та існуючого обладнання.

 

2. На які групи населення розраховані конкретні сховища?

Укриттю у сховищах підлягають певні групи населення: працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, які продовжують свою діяльність в особливий період; працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міста; хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце.

 

3. Де громадяни можуть ознайомитись з переліком та місцерозташуванням сховищ, які не є секретними?

Інформація про місця укриття населення в підземному просторі міста Києва розміщена на офіційних сайтах районних в місті Києві державних адміністрацій.

 

4. У разі воєнних дій та інших загроз як відбувається інформування громадян, щодо необхідності направитись до сховищ / укриттів (можливо також є якісь шляховкази до укриттів / сховищ);

Згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2013 року № 841 «Про затвердження порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій розроблено «План евакуації населення у місті Києві у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій».

Планування евакуації здійснюється на підставі рішення комісії з питань евакуації при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Евакуація населення за межі міста Києва у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій не планується, тимчасове розміщення населення що підлягає евакуації здійснюється у безпечні зони поблизу місць виникнення надзвичайних ситуацій і в межах районів (адміністративно-територіальних одиниць) міста Києва.

Організація та здійснення евакуації населення, майна, матеріальних і культурних цінностей у безпечні райони, їх розміщення здійснюється комісіями з питань евакуації районних в місті Києві державних адміністрацій та органами з евакуації.

 

5. Хто відповідає за утримання та укомплектування різних типів сховищ?;

Відповідальність за їх утримання та використання покладається на їх балансоутримувачів або власників за рахунок їх власних коштів.