Фізична безбар’єрність

Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Через відсутність фахового і незалежного моніторингу доступності на національному рівні суспільство недостатньо інформоване про стан фізичної безбар’єрності в Україні.

Для досягнення стратегічної цілі “Моніторинг і контроль у сфері доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту на систематичній основі” визначено такі завдання:

• щодо запровадження системи збору, аналізу та оприлюднення інформації про стан доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту в Україні:
• розроблення порядку проведення моніторингу доступності об’єктів фізичного оточення, транспорту відповідно до встановлених норм доступності;
• розроблення уніфікованого інструментарію моніторингу доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту громад;
• збір і поширення достовірної інформації про доступність об’єктів фізичного оточення, а також встановлення вимог до публічних закладів щодо інформування про наявні умови доступності їх будівель і приміщень;
• щодо поширення практик системного залучення місцевих громад та їх представників до контролю за реалізацією політики в частині створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та політик із сталої мобільності:
• аналіз ефективності діяльності “комітетів доступності” як консультативно-дорадчих органів при місцевих органах виконавчої влади;
• забезпечення обов’язкового долучення громадськості до процесу прийняття рішень в частині створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та із сталої мобільності на місцях;
• забезпечення своєчасного та належного реагування органів державної влади і органів місцевого самоврядування на звернення громадян щодо незабезпечення доступності об’єктів фізичного оточення;
• щодо налагодження дієвого механізму державного контролю і притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства в частині незабезпечення доступності:
• удосконалення системи контролю за дотриманням нормативно-правових актів і національних стандартів у сфері доступності;
• створення дієвого і прозорого механізму контролю за дотриманням вимог законодавства в частині забезпечення умов доступності об’єктів фізичного оточення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• створення дієвого механізму залучення громадських об’єднань до контролю за виконанням норм законодавства в частині забезпечення доступності;
• створення дієвого механізму притягнення до відповідальності за незабезпечення умов доступності об’єктів фізичного оточення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• створення дієвого і прозорого механізму контролю за додержанням приватними і комунальними підприємствами та організаціями, які надають послуги з перевезення пасажирів, вимог законодавства щодо спеціального обладнання транспортних засобів для безперешкодного користування їх послугами маломобільними групами населення;
• налагодження міжгалузевої взаємодії між різними органами влади під час впровадження заходів із створення фізичної безбар’єрності;
• встановлення відповідальності за нестворення фізичного безбар’єрного простору на місцевому рівні;
• встановлення вимог до власників об’єктів громадського призначення щодо забезпечення їх доступності з перехідними положеннями і визначенням періоду, до якого ці вимоги мають бути виконані.

Досягнення стратегічних цілей дасть змогу досягти фізичної безбар’єрності в державі завдяки:

• дотриманню загальноприйнятих практик створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та сталої мобільності на державному та місцевих рівні;
• приведенню підзаконних нормативно-правових актів та рішень місцевих органів влади у сфері громадського транспорту у відповідність із законодавством;
• гармонізації законів, підзаконних актів, норм і стандартів у сфері забезпечення фізичної доступності та їх приведенню з міжнародними стандартами;
• розробленню і впровадженню дієвого механізму моніторингу і контролю за дотриманням норм та стандартів у сфері доступності;
• використанню коштів державного та місцевих бюджетів для придбання товарів, робіт, послуг, які є доступними для кожної людини;
• покращенню якості освіти і компетенцій спеціалістів сфери будівництва і архітектури;
• збільшенню питомої ваги об’єктів фізичного оточення, які відповідають вимогам доступності, від загальної кількості;
• збільшенню питомої ваги одиниць громадського транспорту, які відповідають вимогам доступності, від загальної кількості одиниць громадського транспорту;
• збільшенню частки фахівців у сфері архітектури і будівництва (зокрема у сфері технічного нагляду і контролю), які пройшли сертифікацію щодо знання норм законодавства та нормативних актів з доступності, а також принципів універсального дизайну.